- шпіцрутен
- —————————————————————————————шпіцру́теніменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
шпіцрутен — а, ч., іст. Довга гнучка палиця або прут, що застосовувались при тілесному покаранні (перев. солдатів). || тільки мн. Одне з найтяжчих тілесних покарань у дореволюційній російській армії, яке полягало в тому, що підданого цьому покаранню… … Український тлумачний словник
шпіцрута — ти, ж. Пр. Шпіцрутен; друт покритий плетеною шкірою, вживаний при їзді на коневі … Словник лемківскої говірки